Міністерство освіти та науки України Національний університет “Львівська політехніка” ІТРЕ Кафедра РЕПС Звіт з лабораторної роботи № 2 з дисципліни “Методи генерування та формування сигналів” на тему: “Дослідження навантажувальних характеристик генератора з зовнішнім збудженням” Виконав: студент групи РТ-32 Перевірив: Мінзюк В.В. Львів 2005 1.Мета роботи Мета роботи: освоїти настроювання генератора з простою схемою вихо-ду за допомогою приладів і дослідити його навантажувальні характеристики. 2. Теоретичні відомості Режим генератора з зовнішнім збудженям визначається еквівалентним опором анодного контура R0e і напругами: живлення Еg1, Еg2, Еg3, ЕА, та збудження Ug1,. Щоб правильно відрегулювати режим, потрібно знати, як він залежить від зміни вказаних величин (див. лабораторну роботу «Дослідження режимів роботи генератора з зовнішнім збудженням»). Навантажувальні характеристики показують залежність струмів (Ia1, Ia0, Ik, Iga), напруги на контурі (UK), коефіцієнта використання анодної напруги (() і енергетичного балансу (P1, P0, Pa, () від еквівалентного опору навантажуваль-ного контуру Roe. Ці характеристики необхідні для правильного вибору режиму генератора, коли він повинен працювати на змінне навантаження. В таких умовах працю-ють всі ступені діапазонних передавачів, так як при перестроюванні з однієї хвилі на другу міняється хвильовий опір контура ( ((=(0L=2(f0L), його добротність Q, а отже і еквівалентний опір анодного контура: R0e =p2(Q. Проміжний каскад передавача, контур якого зв’язаний з колом сітки наступного каскаду, також працює на змінне навантаження, так як вхідні опори кола сітки не бувають стабільними. В вихідному каскаді передавача, при зміні зв’язку проміжного контура з антенним також змінюється навантаження в анодному колі із-за зміни величини внесеного в контур опору. Можна змінювати опір R0e контура шляхом зміни величини анодного зв’язку, тобто коефіцієнта включення контура р=Xa/( . При автотрансформаторному зв’язку для розрахунків звичайно приймають p=m/n, де m - кількість витків анодного зв’язку; n - кількість витків контурної котушки LK. Зміна положення щупа анодного зв’язку в практичних умовах порушує настроювання контура в резонанс і його необхідно знову підстроювати. Причиною цього явища полягає в дії вихідної ємності лампи Свих.
Мал.1. 3. Порядок виконання роботи. Виконується в лабораторії. 1.Зібрати на макеті генератор за простою схемою виходу і зовнішнім збудженням . Ввімкнути лампові вольтметри для вимірювання Ug i UК. Ввімкнути кола живлення катодів задаючого і досліджуваного генераторів. Встановити напругу зміщення згідно розрахунку. До ввімкнення високих напруг необхідно дати катодам ламп про-грітися не менше двох хвилин! Встановити щуп анодного зв’язку згідно розрахунку для R0e=5RНКР Подати всі інші напруги згідно попередніх і розрахованих даних, дотри-муватись при цьому правильної послідовності. 2.Настроїти контур в резонанс. Для настроювання користуватися почерг-ово кожним з приладів, які вимірюють Ia0, I(g2)0, Ik, UК. 3.Довести Ug1 до розрахованого значення. Поступово, послаблюючи анодний зв’язок, зняти навантажувальні харак-теристики. Результати спостережень записати в графу 1-5 таблиці 1. При знятті навантажувальних характеристик необхідно: а) перед зміною положення щупа анодного зв’язку виключити високу напругу; б) після зміни числа витків анодного зв’язку відновити настроювання контура в резонанс; в) слідкувати за постійністю напруг живлення; г) слідкувати, щоб потужність, яка розсіюється на аноді, на перевищувала допустиму; д) пам’ятати, що прилади, які вимірюють Ug1, UК, IК показують ефективні значення відповідних величин. 4.За знятими залежностями визначити число витків анодного зв’язку, який відповідає критичному режиму. Встановити щуп анодного зв’язку відповідно до цього числа витків і перевірити співпадіння експериментальних даних з розрахунковими. 5.Вимкнути прилади, які вимірюють Ug1...